Минають роки за роками
Щасливі,радісні,сумні,
Та рідна школа завжди з вами,
Вона у кожного в душі.
У її стінах ви зростали,
Мужніли,пізнавали світ,
Тут мудрості скарби шукали,
Й були захищені від бід.
 
     Золотою симфонією для випускників 1984 року прозвучав шкільний дзвінок у Лебединській ЗОШ I-ІII ступенів №3, як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися .Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників , у рідні стіни на вечір-зустрічі. Цього року на зустріч зібралися відразу два паралельні класи. Як і 30 років тому їх зустрічали перші вчителі Софія Андріївна та Олена Сергіївна.  Хвилиною мовчання пом `янули колишніх вчителів і випускників, яких немає з нами, які відійшли у вічність.  Особливо запам'яталась розповідь випускників  про себе,  про риси характеру своїх друзів-однокласників, про своє дитинство і школу в минулому.

Хоч залишили стіни рідної школи, розійшлися різними дорогами, але всіх єднає одне -вогник любові до всього близького й рідного: школи, шкільних друзів, вчителів. Для випускників, можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданною мрією є зустріч, та в кожного бентежно стукає серце при згадці про шкільні роки. Розповіді усіх випускників задушевні,щирі, слова, що бентежать думку, чарують душу. Ці  розповіді виховують у підростаючого покоління любов до своєї Батьківщини,своїх батьків,вчителів, школи, друзів,виховують почуття патріотизму. Таке свято зближує,єднає, вчить життєвої мудрості.